Імовірно, єгиптяни мали деякі знання астрономії ще у додинастичний період, зокрема для створення певної календарної системи. Але поки нічого конкретного про це невідомо.Найраніші докази, що підтверджують певні астрономічні спостереження єгиптян, були знайдені в «Текстах пірамід», які датують XXV-XXIV століттям до н. е.. Ця пам'ятка свідчить, що в епоху Давнього Царства окремі сузір'я були об'єктом релігійного вшанування. В ній же згадано про одну з планет Сонячної системи — Венеру.

Єгиптяни поділяли зоряне небо на північну й південну частини. Межею поділу вважали екліптику, а не небесний екватор.«Північні боги неба» — була узагальненою назвою сузір'їв північної частини неба, окрім тих, що не заходили за горизонт, які мали назву «незруйновні». Зорі південної частини неба відігравали роль покажчиків часу вночі — деканів. Зображення зірок та сузір'їв часто розміщувались на стелях гробниць, і збереглися до нашого часу. Вони передусім слугували прикрасою, зокрема Отто Нейгебауер зауважив:«Розташування астрономічних прикрас на стелі визначалися художніми принципами. Тому спроби знайти на небі групи зір, положення яких збігалося б із розміщенням намальованих сузір'їв, є безнадійними.» 

Планетам та їхньому вивченню в Стародавньому Єгипті майже не приділяли уваги, про що свідчать наявні тексти.Птоломей в Альмагесті також не наводить жодного прикладу спостереження єгиптянами планет хоча б у VI-V столітті до н. е.. На давньоєгипетських пам'ятках назви планет майже завжди супроводжуються символічним зображенням божеств, з якими їх співвідносили. Марс, Юпітер і Сатурн вважалися втіленням бога Хора. Повні назви планет мали такий вигляд: Марса — «Хор горизонту», «Червоний Хор»; Юпітера — «Його ім'я Хор, який обмежує Обидві Землі», «Його ім'я Хор, який освітлює Обидві Землі», «Його ім'я Хор, який відкриває таїнства»; Сатурна — «Його ім'я Хор — бик небес». Венеру спочатку зображали чаплею; її назва перекладалась як «Перетинач», або «Зоря, яка перетинає». Згодом у назві було відображено її роль як ранкової зорі, і її зображали божеством з двома обличчями чи головами. Меркурій ототожнювався з Сетом.

У своїх текстах єгиптяни поділяли планети на дві групи. Тому існує припущення, що вони знали про різницю в русі верхніх та нижніх планет, а також мали уявлення, що Меркурій та Венера обертаються навколо Сонця і вже разом з ним — навколо Землі. Також існують припущення, що назва «Перетинач» є відбиттям знань єгиптян про проходження Венери через диск Сонця. Зображенням цієї події мав би бути загальноприйнятий в сучасній астрономії символ Сонця — кільце з крапкою в центрі, який зустрічається в єгипетських текстах, але досі не має пояснення в єгиптології.